Close
Жанр: байка. Головна ідея: праця має стати для людини природною потребою і «найсолодшою поживою» (ідея спорідненої праці).
Ідея байки: праця має стати для людини природною потребою і «найсолодшою поживою», лише тоді праця «потрібне робить неважким, а важке — непотрібним». У силі байки автор бачить щастя людини в «природженому ділі», яке є справді «найсо-лодшим бенкетом».
Мораль Шершень — узагальнений образ людей, що живуть грабунком інших і створені лише для того, щоб їсти й пити. Бджола ж — мудра людина, яка трудиться в «сродному ділі», тобто за своїм покликанням. Чимало Шершнів безглуздо кажуть: навіщо, наприклад, студентові вчитися, якщо нічого за це не має. Вони не розуміють, що справа, яка припадає до душі, дає найбільше задоволення. За природними законами живуть тварини (Хорт, Кішка, бджола) та наймудріші з людей (наприклад, давньоримський державний діяч і письменник Катон). Немає більшої радості, як «жити за натурою». Це означає не вдоволення низьких потреб і скотської похоті, а виконання свого природного призначення в житті.
Рід літератури: лірика Вид лірики: філософсько-громадянська Жанр: ода. Тема: роздуми про волю як найбільшу суспільну цінність і про Б. Хмельницького як взірця боротьби за свободу. Мотиви: возвеличення свободи як найбільшої суспільної цінності; прославляння Б. Хмельницького, борця за свободу рідного народу, яка є найбільшим багатством людини.
Художні особливості: Порівняння: неначе воно золотеє; риторичні оклики: Слава навіки буде з тобою, / Вольності отче, Богдане-герою!; риторичні запитання: Що є свобода? Добро в ній якеє?; звертання: Богдане-герою. Примітки: Для ліричного героя воля — найбільше багатство, найвища цінність. У протиставленні золота і свободи, на думку автора, перемагає свобода. Уособленням вільної людини, яка змогла подарувати надію на волю українцям, є
Б. Хмельницький; його і прославляє автор у цій поезії..
Григорій Сковорода. "Бджола та Шершень", "Всякому місту звичай і права", "De libertate", афоризми
