|
|
Criado por Валентина Чуднівець
quase 6 anos atrás
|
|
| Questão | Responda |
| Суспільна верства (соціальний стан) | велика група людей, що має закріплені законом права та обов’язки, відрізняється своїм політичним становищем та наявністю привілеїв |
| Привілей | пільга, право, надане певній людині чи групі людей їх володарем або правителем |
| Магнати | феодали, що володіють великим земельним володінням та мають вплив на політичне життя країни |
| Шляхта | привілейований панівний стан на українських (та інших) землях у XIV-XVIII ст. |
| Князі | найзаможніша титулована знать |
| Пани | заможна родова знать, яка мала вотчинне (спадкове) землеволодіння та користувалася певними привілеями |
| Зем’яни | середня служила шляхта, що була залежною від князів і панів та виконувала військову службу, за що отримувала привілейований статус і спадкові землі |
| Духовенство | “церковні люди”, які не підлягали світському суду |
| Патриціат | найзаможніші міщани - найбагатші та найвпливовіші купці, ремісники-майстри |
| Бюргерство | середня ланка міщан - цехові майстри, торговці середнього достатку |
| Міський плебс | дрібні ремісники, торговці та інші жителі міст |
| Селяни-слуги | особисто вільні селяни, які виконували службу, отримуючи за це земельні ділянки |
| Селяни-данники | особисто вільні та економічно незалежні селяни-общинники, які сплачували державі данину (чинш) |
| Тяглі селяни | селяни, які не мали у власності землі та були змушені користуватися наділами землевласників або держави за відпрацювання повинності зі своїм тяглом (робочою худобою) |
| Васал | феодал, який отримав землю від сеньйора за несення служби і залежав від нього; підлегла, залежна інституція (наприклад, країна) або особа |
| Фільварок | шляхетське багатогалузеве господарство, що базувалося на праці селян-кріпаків та було орієнтоване на ринок |
| Цех | об’єднання ремісників споріднених спеціальностей для захисту власних інтересів і регулювання виробництва та цін на товари |
| Гільдія | об’єднання купців для спільного захисту своїх інтересів |
| Магдебурзьке право | звільнення міст від управління й суду приватних власників або державних урядовців та право створювати власні органи міського самоврядування (м. Магдебург отримало його першим і стало зразком для інших міст) |
| “Устави на волоки” | аграрна реформа, що посилила закріпачення селянства, значно збільшила державні податки, зобов'язала селян 2-3 дні на тиждень працювати на землі феодалів |
| Волоки | земельні наділи однакового розміру |
| Урбанізація | зростання кількості жителів міст за рахунок переселення селян та міграції представників інших народів |
| Литовські статути | збірки законів, що закріплювали права та привілеї шляхти; основний кодекс права Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського, що мав три видання |
| Кріпацтво | система правових норм, що встановлюють залежність селянина від землевласника й право останнього володіти кріпаком як власністю |
| Унія | союз держав, очолених одним монархом |
| Люблінська унія | угода про об'єднання Польщі та Великого князівства Литовського в єдину федеративну державу - Річ Посполиту |
| Федерація | форма державного устрою, що характеризується наявністю національно-державних утворень (штатів, земель, республік, автономій), що зберігають власні органи правління та законодавство |
| Воєводства | адміністративно-територіальна одиниця в Литві та Польщі, яку очолював воєвода |
| Річ Посполита | федеративна держава Польського королівства та Великого князівства Литовського, що існувала впродовж 1569-1795 та була однією з найбільших держав світу та той момент |
| Полонізація (спольщення, ополячення) | насадження польської мови та культури |
| Сейм | представницький (шляхетський) орган влади |
| Криза | занепад або загострення проблем (політичних, соціальних, релігійних тощо) |
| Право патронату | право світських феодалів призначати церковнослужителів у своїх володіннях |
| Реформація | церковно-релігійний та суспільно-політичний рух, спрямований проти католицької церкви |
| Контрреформація | боротьба католицької церкви з реформаційними рухами |
| Протестантизм | напрям у християнстві, що виник на противагу католицизму; ціллю протестантів було повернення до ранніх ідеалів християнства |
| Кальвінізм | течія протестантизму, вчення Жана Кальвіна, який зазначав, що доля людини заздалегідь визначена Богом, закликав бути працьовитими та ощадливими |
| Социніанство | течія протестантизму, вчення Фавста Соціана, який сповідував ідеї свободи та духовної чистоти людини, людську природу Ісуса Христа; в богослужінні не сприймались ікони |
| Аріанство | течія християнства, представники якої визнають лише Бога Отця та заперечують вчення про Святу Трійцю; прихильники аріанства виступали проти семи таїнств, релігійних свят, шанування ікон, мощей, дотримання постів тощо |
| Православні братства | релігійні та культурно-просвітницькі товариства, які створювали православні міщани при церковних парафіях українських земель у XV-XVI ст. |
| Церковний собор | зібрання всієї церковної ієрархії чи значної її частини, скликане для вирішення важливих церковних справ |
| Берестейська унія | рішення Київської митрополії на території Речі Посполитої розірвати стосунки з Константинопольським патріархатом та об'єднатися з Апостольською Столицею за умов підлеглості православних Папі Римському, внаслідок чого утворилась Українська Греко-Католицька Церква |
| Апостольська столиця (Святий престол) | збірна назва, що позначає Папу Римського та Римську курію (вищий орган виконавчої влади Ватикану) |
| Українська греко-католицька церква (уніатська церква) (скорочено УГКЦ) | найбільша католицька церква в Україні, що визнає основні католицькі догми і зберігає православну обрядність |
| Полемічна література | літературно-публіцистична творчість церковно-релігійного та національно-політичного змісту на українських землях у XVI-XVII ст. |
| Єпархіальний собор | вищий орган управління єпархією у православних церквах, що збирається за потребою, але не рідше разу на рік |
| “Катехизіс” | зрозумілий для всіх підручник з християнської віри, що побудований у вигляді питань-відповідей |
| Митрополича консисторія | церковна установа при єпархії з адміністративним та судовими функціями |
| Сім вільних наук | граматика, риторика, діалектика, арифметика, геометрія, астрономія, музика |
| Слов’яно-греко-латинська школа | заклад середньої освіти на українських землях, де навчали латинській мові та “семи вільним наукам” |
| “Острозька Біблія” | перше повне видання всіх книг Св. Письма церковнослов'янською мовою, здійснене в Острозі 1581 року за сприяння князя Костянтина Острозького і підготовлене гуртком учених при Острозькій школі |
| Острозька академія | перший вищий навчальний заклад у Східній Європі, найстарша українська науково-освітня установа, заснована у 1576 році князем Василем-Костянтином Острозьким |
| Київська (Києво-Могилянська) колегія (згодом академія) | стародавній навчальний заклад у Києві, заснований Петром Могилою, що діяв під такою назвою 1659-1817 |
| Зодчество | мистецтво проектувати і споруджувати будівлі; архітектура |
| Замок | середньовічна споруда житлового та оборонного призначення |
| Ордер | архітектурна композиція, що складається з вертикальних колон, що є опорою для горизонтальних плит |
| Гравюра | друкований відбиток на папері, зроблений з малюнка, вирізьбленого на дошці |
| Декоративно-ужиткове мистецтво | вид мистецтва, твори якого поєднують естетичні та практичні якості |
| Гаптування | вишивка речей позолоченими або посрібленими шовковими нитками |
| Декламація | мистецтво виразного читання літературних творів |
| Драма | літературно-театральний твір, побудований у формі діалогу, який призначений для сценічного виконання |
| Містерії | духовні драми на біблійні сюжети |
| Інтермедія | коротка сценка переважно гумористично-комедійного характеру, що виконувалася в перервах між актами серйозної драми |
| Вертеп | пересувний ляльковий театр, де виконувати п’єси на релігійні та світські теми |
| Українське бароко (Козацьке бароко) | назва мистецького стилю, що виник внаслідок поєднання місцевих архітектурних традицій та європейського бароко та був поширений на українських землях Війська Запорозького у XVII–XVIII ст. |
| Бастіон | система укріплень із фортечних мурів та веж, оточена ровом, що має 4- або 5-кутну форму |
Quer criar seus próprios Flashcards gratuitos com GoConqr? Saiba mais.