17425158
Description
Flashcards by віта наумушкіна, updated more than 1 year ago
|
Created by віта наумушкіна
about 5 years ago
|
|
| Question | Answer |
| Жанр: байка. Головна ідея: праця має стати для людини природною потребою і «найсолодшою поживою» (ідея спорідненої праці). Ідея байки: праця має стати для людини природною потребою і «найсолодшою поживою», лише тоді праця «потрібне робить неважким, а важке — непотрібним». У силі байки автор бачить щастя людини в «природженому ділі», яке є справді «найсо-лодшим бенкетом». Мораль Шершень — узагальнений образ людей, що живуть грабунком інших і створені лише для того, щоб їсти й пити. Бджола ж — мудра людина, яка трудиться в «сродному ділі», тобто за своїм покликанням. Чимало Шершнів безглуздо кажуть: навіщо, наприклад, студентові вчитися, якщо нічого за це не має. Вони не розуміють, що справа, яка припадає до душі, дає найбільше задоволення. За природними законами живуть тварини (Хорт, Кішка, бджола) та наймудріші з людей (наприклад, давньоримський державний діяч і письменник Катон). Немає більшої радості, як «жити за натурою». Це означає не вдоволення низьких потреб і скотської похоті, а виконання свого природного призначення в житті. |
Літературний рід: лірика.
Жанр: ліричний вірш, що став народною піснею (філософсько-сатиричний).
Вид лірики: громадянська (філософська). Провідні мотиви: викриття суспільних вад; щасливий той, хто має чисте сумління.
Про твір: у пісні «Всякому місту — звичай і права…» автор ставить в один ряд і засуджує здирників і бюрократів, розпусників і пияків, ледарів і підлабузників. Ліричний герой вірша думає не про маєтки й чини, а про те, щоб мати чисту совість, жити мудро й померти з ясним розумом. Перемогти смерть здатна лише людина з чистою совістю й помислами, перед смертю всі рівні — і мужик, і цар. Кожна шестирядкова строфа побудована на антитезі: у перших чотирьох рядках автор указує на суспільні вади, а останніми двома протиставляє недолікам суспільного життя ідеал чистої совісті й ясного розуму. Останній рядок кожної строфи, крім завершальної, є рефреном, у якому сконденсований неспокій митця: «Лиш одне непокоїть мій ум». Проблеми, порушені у творі, були злободенними в той час, а отже, і близькими простолюду, тому вірш «Всякому місту — звичай і права…» зажив популярності.
Image:
Images (binary/octet-stream)
|
| Рід літератури: лірика Вид лірики: філософсько-громадянська Жанр: ода. Тема: роздуми про волю як найбільшу суспільну цінність і про Б. Хмельницького як взірця боротьби за свободу. Мотиви: возвеличення свободи як найбільшої суспільної цінності; прославляння Б. Хмельницького, борця за свободу рідного народу, яка є найбільшим багатством людини. Художні особливості: Порівняння: неначе воно золотеє; риторичні оклики: Слава навіки буде з тобою, / Вольності отче, Богдане-герою!; риторичні запитання: Що є свобода? Добро в ній якеє?; звертання: Богдане-герою. Примітки: Для ліричного героя воля — найбільше багатство, найвища цінність. У протиставленні золота і свободи, на думку автора, перемагає свобода. Уособленням вільної людини, яка змогла подарувати надію на волю українцям, є Б. Хмельницький; його і прославляє автор у цій поезії.. | Афоризми - короткі лаконічні судження, які за стислої, зручної для запам’ятовування форми містять глибоку думку. Афоризмами також називають слова — стислі влучні оригінальні вислови відомих письменників, що набули поширення через дотепність та широту узагальнень. Григорій Сковорода — це людина глибинного характеру, світлого серця і проникливого розуму. Людина, саме життя якої було оригінальним творінням. Освіченість його — надзвичайна, він увібрав у своє єство філософську культуру людства. Одним зі свідчень глибини творів Сковороди є їх афористичність. Чимало крилатих фраз із його писань, ставши афоризмами, пішли мандрувати світом: «Ні про що не турбуватись — значить не жити». «Любов виникає з любові; коли хочу, щоб мене любили, сам перший люблю». «Не все те отрута, що неприємне на смак». «З усіх утрат втрата часу найбільша». «Один у багатстві бідний, а інший у бідності багатий». «Багатством живиться тіло, а душу звеселяє споріднена праця». Літературна спадщина письменника-мислителя Г. Сковороди належить до вагомих надбань української культури XVIII ст. |
| Григорій Сковорода. "Бджола та Шершень", "Всякому місту звичай і права", "De libertate", афоризми |
Want to create your own Flashcards for free with GoConqr? Learn more.